Вісник психолога

За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в період карантину з’ясувалося, що вони проводять на 80% більше часу онлайн, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі.

  З метою реагування на подібні випадки, Урядом було створено цілодобову безкоштовну державну консультаційну лінію за номером 1545 щодо безпеки дітей в інтернеті, на яку можуть звертатися діти, батьки та спеціалісти, які працюють із дітьми.  

Практичну інформацію для батьків та вчителів можна знайти на сайті https://stop-sexting.in.ua/


  На жаль, в Україні такі випадки також почастішали, разом з цим підвищились звернення щодо випадків булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.Шановні учасники освітнього процесу! Розпочинається новий тиждень життя в умовах карантину, який несе за собою певні зміни.Такі зміни призводять до стресу, викликають тривогу.

Стрес – це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм біологічної системи. Прожити будь-який стрес допомагає адаптація як біологічна функція стресу. Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

Намагайтеся не блокувати свої почуття. Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може зрости.

Якщо почуття тривоги зашкалює – не бійтеся говорити про це зі своїми батьками, людьми, яким ви довіряєте, класному керівнику, шкільному психологу (контакти ви можете знайти на сайті закладу). Вам завжди допоможуть і підтримають.

Пам’ятайте! Психічне здоров’я – запорука гармонійного розвитку кожної особистості!
Бережіть себе!


Безкоштовні «гарячі» телефонні лінії

У житті кожного з нас виникають проблеми, подолати які поодинці важко, а деколи – неможливо. Важливо, щоб в такий момент поряд опинилися люди, здатні не просто вислухати і зрозуміти, але і надати дієву допомогу.

ТЕЛЕФОНУЙ! ТЕБЕ ВИСЛУХАЮТЬ! ЗРОЗУМІЮТЬ! ПІДТРИМАЮТЬ!


Пам’ятка батькам обдарованих дітей

  1. Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
  2. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
  3. Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагай­тесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
  4. Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
  5. Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
  6. Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
  7. Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій твор­чий імпульс.
  8. Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелекту­альному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
  9. Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має ви­ходити за межі пристойного.
  10. Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб ви­разити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Ні виховній агресії в сім’ї!

 

Виховуючи дитину, ми часто використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.

Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.

Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.

Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.

Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.

Дуже важливо використовувати симпатію та усмішку, підтримку, співчуття, бо всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини.

Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов’язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов’ю та розумінням!

 


Правила поведінки в ситуації конфлікту

– Вирішуй проблему в теперішньому часі, не згадуючи про минулі образи і конфлікти.

– Будь відкритим у спілкуванні, доброзичливим, прагни до створення клімату взаємної довіри.

– Спробуй поставити себе на місце опонента.

– Не говори образливих слів, не вживай негативних епітетів.

– Висловлюй і аргументуй свої наміри і плани у випадку незадоволення вимог (! Але ні в якому разі не погрожуй!).

– Будь готовим подолати самолюбство, амбіції, визнати власну неправоту в тих чи інших питаннях і позиціях.

– В конфлікті завжди винуваті обидві сторони.

– На примирення йде той, хто мудріший, сильніший духом!


Взаємовідносини з друзями

Серед хлопців і дівчат часто можна зустріти таких, кому важко познайомитися з новою людиною, особливо якщо вона протилежної статі. Навіть думка про це викликає страх, напруженість або несподівані агресивність і роздратування. І це ускладнює їхнє життя. Вони шукають вихід і не завжди знаходять. Але при бажанні кожен може оволодіти і цією справою. Ось декілька порад.

  1. Найбільш важливим є перший крок. Тому, якщо ти хочеш з кимось познайомитися, будь відважним. Іди назустріч до цієї людини і не думай, що це повинна зробити вона.
  2. Посміхайся ще до того, як ти почнеш розмову. Твоя доброзичлива посмішка свідчить про твої добрі наміри. Вона піднімає настрій людині, навіть якщо вона чимось занепокоєна.
  3. Спочатку представся сам, а потім вислови своє бажання познайомитись.
  4. Намагайся знайти цікаву тему для розмови. Запитуй, щоб з’ясувати, чим він (вона) цікавиться. Під час розмови будь щирим, відкритим, “випромінюй тепло”, і воно повернеться до тебе, підсилене почуттям твого співрозмовника.
  5. Налаштуйся на людину, уважно слухай її. Слухати набагато складніше, ніж говорити самому.
  6. Намагайся говорити менше, а якщо тобі ставлять питання відповідай на кожне.
  7. Інтонацією, виразом обличчя, позою покажи зацікавленість тим, про що розповідає твій знайомий. Дивися на співрозмовника зацікавленим поглядом. Виявляй до нього інтерес як до особистості.
  8. Говори чітко і зрозуміло, не ковтай слів.
  9. Будь терплячим і оптимістичним.
  10. Якщо тобі не вдалося вступити в контакт з людиною, з якою хотів би познайомитися, не впадай у відчай і нікого не звинувачуй. Подумай: може, стиль твоєї поведінки їй не довподоби. Зміни його і зроби ще одну спробу. А якщо і вона закінчиться невдачею відклади цю справу на майбутнє. Побачиш, що в голову прийде чудове рішення, яке допоможе зав’язати бажане знайомство.

Пам’ятай, що спілкування це мистецтво, яке доступне кожному.