ПРИТЧА
                     “Дурна черепаха”

   Якось в одній далекій долині почалася повінь. Дощ падав так сильно і безперервно, що невдовзі всі поля і ниви були залиті водою. З кожним днем вода підносилася все вище і вище.
   Раптом почувся чийсь плач. Плакала найповільніша і найдурніша черепаха.
– Чому ти плачеш? – заґеґала гуска, що пролітала над нею.
– Утоплюся! – заридала черепаха. – Тобі легко, ти маєш крила, можеш літати… А мої ноги такі короткі, що потрібно аж два місяці, щоб дійти до гір…
– Ну, ну… – заспокоювала гуска. – Ось покличу свою сестру, і ми занесемо тебе на гору.
   Коли прилетіли гуси, вода вже доходила черепасі до шиї. Вони опустилися, тримаючи в дзьобах вербову галузку. Черепаха схопилась за неї ротом і гуси піднесли її догори.
   Вони полетіли понад водою до гір, де вже зібралися всі інші черепахи, які були трохи мудріші і вирушили в дорогу, коли виявили, що вода починає прибувати. Черепахи були дуже щасливі, коли побачили, як гуси рятують їх немудру товаришку, і почали голосно вигукувати, щоб прославити двох гусок й віддячитися їм:
– Слава! Слава! Нумо заспіваймо спасителькам «Слава»!
   Але, коли гуски ще були над водою, найповільніша і немудра черепаха з радости також закричала:
– Слава-а-а!
   І … плюх у воду.
   Висновок: дуже важливо вміти контролювати свій язик. А свою балакучість проявляти тільки в потрібних моментах. Нерозумна черепаха заплатила за це власним життям…

ПРИТЧА

"Про каву"

   Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.
- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так….
   Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.
- А кава?
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …

   Висновок: ми потрапляємо в різні обставини і ситуації. Та кожен з нас реагує на них по-своєму. Головне - навчитись приймати все і шукати позитивні сторони. Це і є запорукою особливих людей!